Після того як Тоттенгем минулого сезону вперше у своїй історії дійшов до фіналу Ліги Чемпіонів, ніхто не очікував, що Маурісіо Почеттіно буде звільнений з поста головного тренера лондонців вже через декілька місяців з початку нового сезону. Однак, дивлячись на теперішній стан справ у клубі, відношення гравців і мотивацію самого Почеттіно, можна зробити висновок, що як команді так і тренеру треба було відпочити один від одного, на що натякав і сам аргентинець на пресконференціях в кінці минулого сезону. Він вижав із цієї команди максимум результату на який вона була спроможна і для подальшого прогресу їй потрібен ковток свіжого повітря. Цим повітрям на думку власника «шпор» Деніела Леві є Жозе Моуринью, якого він назначив головним тренером команди після звільнення Почеттіно.


Після відвертого провалу Жозе у Манчестер Юнайтед, варіант з запрошенням «Особливого» і досі здається на перший погляд м’яко кажучи неочевидним. Однак, провівши свої перші 5 матчів на посту головного тренера клубу, можна зробити перші висновки щодо того як же Жозе змінює нинішній Тоттенгем.


Для початку торкнемось ігрових змін у команді.
Зпершу хочеться відмітити хороший старт португальця в новому клубі. Моуринью виграв 4 з 5 своїх перших матчів у керма Тоттенгему, програвши тільки Манчестер Юнайтед. Причин такого вдалого старту декілька:


1) Моральний підйом команди від приходу нового тренера, тим паче такого як Жозе Моурінью, так як це шанс для кожного гравця проявити себе якнайкраще та забезпечити місце у стартовому складі, та в цілому зміна обстановки після звільнення колишнього наставника.


2) Тактика. На відміну від Почеттіно, який на протязі сезону грав різними схемами, в залежності від супротивника та травмованих гравців, (4-2-3-1, 4-3-3, 4-4-2 ромб) Моурінью обрав одну схему гри для команди яка з наявним набором гравців дає результат – 4-2-3-1. Хоч дана формація і знайома гравцям «шпор», Моурінью вніс в неї певні зміни порівняно з тою, яка була при Почеттіно. Також в цьому аспекті слід вказати те, що Жозе зробив певні зміни в побудові гри у порівнянні з тією, якої він притримувався в Юнайтед, в сторону більш атакувального футболу, що стало несподіваним для його суперників. При його системі гри один фланг(у випадку Тоттенгема – правий) завжди більш направлений на атаку, через постійні підключення правого захисника Сержа Орьє, чим створює чисельну групу атаки в 5-6 чоловік. На позицію лівого захисника, він ставить номінального ЦЗ – Вертонгена. Внаслідок цього, для закриття вільних зон в захисті, всі захисники зміщуються на одну позицію – Вертонген на місце лівого центрального захисника, Алдервейрельд – правого, а інший ЦЗ – Санчес на правий фланг, тим самим утворюючи три ЦЗ. В центральній зоні діють два опорні півзахисники. В лінії нападу ближче до флангів грають Лукас і Сон та Делле Алі по центру, під нападником і на вістрі атаки Харрі Кейн.


3) Суперники. Команди з якими зустрічався «Особливий» не володіли достатнім класом, щоб перемогти(окрім звісно МЮ), хоч і мали достатньо можливостей для цього. За 5 перших матчів Тоттенгем зіграв з Вест Хемом, Борнмутом, Олімпіакосом, Манчестер Юнайтед та Бернлі, програвши тільки Манкуніанцям, всі інші команди в чемпіонаті йдуть в другій половині таблиці, а грецький Олімпіакос – на останньому місці в групі ЛЧ набравши 1 очко в 5 матчах. Більше того кожна команда окрім Бернлі забила Тоттенгему 2 м’ячі, що вказує на проблеми в обороні команди Жозе.


4) Зміна стартового складу. З приходом нового тренера місце на лівому фланзі оборони втратив Данні Роуз, на цій позиції Моурінью надає перевагу Яну Вертонгену, який при Маурісіо Почеттіно грав у центрі захисту, внаслідок цього місце центрального захисника поряд з Алдервейрельдом зайняв Давідсон Санчес. В центрі поля Жозе поки знаходиться в пошуку оптимальної пари півзахисників, найчастіше в опорній зоні використовуючи Еріка Дайєра, витягнувши його з глибокого запасу минулого коуча. За 5 матчів Жозе випробував майже всі можливі варіанти Тоттенгему в опорній зоні, єдиним хто не починав матч з перших хвилин є Крістіан Еріксен, але враховуючи його велике бажання знайти собі іншу команду взимку навряд чи тренер може на нього розраховувати. В атакувальній третині поля Жозе почав одразу використовувати Сона та Лукаса Моуру на правому на лівому фланзі відповідно, в той час як при Почеттіно це майже завжди були взаємозамінні гравці.


Що може дати прихід Жозе Моурінью в маркетинговому плані?
Прихід такої епатажної та неоднозначної особистості як Моурінью, в плані привернення уваги до Тоттенгему є безумовно великим плюсом. Незважаючи на те, що Маурісіо Почеттіно є прекрасним тренером і тактиком, він ніколи не був медійною людиною. Враховуючи те, що сучасні футбольні клуби це не тільки спортивні організації, а ще і бізнес-бренди, які оперують величезними коштами, здібність продвигати свій клуб в ЗМІ є також необхідною для сучасного менеджера. Жозе Моурінью завжди був особливим не тільки через свої тренерські успіхи, а і через можливість створити велику кількість шуму навколо своєї персони та бажання спостерігати за ним. Навіть на його першу пресконференцію прийшло стільки журналістів, скільки колишній головний тренер лондонців міг приймати хіба що перед фіналом Ліги Чемпіонів.

Цікавим фактом являється також те, що власник клубу Деніел Леві заключив контракт з Amazon про зйомку документального серіалу про команду. Компанія заплатила Леві 10 мільйонів фунтів за право знімати весь тренувальний процес та життя Тоттенгему. Колишньому наставнику команди Маурісіо Почеттіно це не дуже подобалось про що він натякав на пресконференціях. Моурінью ж навпаки любить працювати на камеру та привертати до себе увагу, можливо йому навіть гірше коли на нього взагалі не звертають уваги. Своєю харизмою, розмовами з журналістами та іншими курйозними випадками, які обов’язково стануться з ним на протязі цього сезону, він обов’язково приверне увагу до клубу і допоможе йому по рівню впізнаваності та престижу стати на один рівень Ман Юнайтед, Ман Сіті та Ліверпулем. Незважаючи на попередні тренерські провали Жозе, його персона все ще має велику ціну в футбольному світі і допоможе розвитку бренда Тоттенгему.


Дана ситуація нагадує сюжет голлівудської спортивної драми, в якій «Великий» в минулому тренер, не потрібний зараз нікому, бере під своє крило перспективну, але розлагоджену і морально виснажену команду, якій постійно не вистачає одного кроку для виграшу омріяного трофею. А ось, чи має ця історія щасливий кінець дізнаємось трохи пізніше.